ЛІПРОКС

Lovastatin
Таблетки по 20 мг

Склад лікарського засобу

діюча речовина: ловастатин;
1 таблетка містить ловастатину 20 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, крохмаль модифікований, магнію стеарат, лак індиготину.

Лікарська форма

Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Гіполіпідемічний засіб. Препарат, що знижує рівень холестерину і тригліцеридів у сироватці крові.
Фармакологічні властивості. Ліпрокс – гіполіпідемічний засіб. При прийманні препарату відбувається зниження концентрації у плазмі крові загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та дуже низької щільності (ЛПДНЩ), аполіпопротеїну В та підвищується вміст ліпопротеїнів високої щільності, які мають антиатерогенну дію. Меншою мірою впливає на рівень тригліцеридів. Препарат підвищує кількість рецепторів ЛПНЩ, прискорює сироватковий кліренс ЛПНЩ та холестерину.

Показання

Препарат застосовують для зниження підвищених рівнів загального холестерину і холестерину ЛПНЩ у пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією при відсутності ефекту немедикаментозних заходів, у тому числі дієтотерапії. При комбінованій гіперхолестеринемії з гіпертригліцеридемією, коли гіперхолестеринемія є основним захворюванням. Для лікування коронарного атеросклерозу у хворих з ішемічною хворобою серця, спрямованого на сповільнення розвитку захворювання.

Протипоказання

Підвищена чутливість (алергія) до препарату;
порушення функції нирок, гострі захворювання печінки, виражені порушення функції печінки, стійке підвищення активності печінкових трансаміназ у сироватці крові більше, як у 3 рази порівняно з нормою; вагітність, період годування груддю; дитячий вік до 15 років.

Застереження при застосуванні

Перед початком лікування порадьтеся з лікарем!
У пацієнтів, які приймають імунодепресанти (циклоспорин), фібрати або нікотинову кислоту, а також при значній нирковій дисфункції доза Ліпроксу не повинна перевищувати 20 мг/добу.
Необхідно уникати одночасного застосування з іншими лікарськими засобами – інгібіторами цитохрому Р450 (СYР3А4), а також із соком грейпфрута, лише за винятком тих випадків, коли користь комбінованої терапії перевищує потенційний ризик. Під час лікування слід перебувати на стандартній холестеринзнижуючій дієті. Рекомендовано здійснювати постійний контроль загального стану.
При появі міалгії, міопатії/рабдоміолізу приймання препарату слід припинити. Перед початком приймання препарату та під час лікування необхідно періодично перевіряти рівень холестерину в крові та функціональний стан печінки (визначення активності креатинфосфокінази та трансаміназ).
З обережністю призначають пацієнтам, які мають в анамнезі захворювання печінки або зловживають алкоголем. При виникненні загального тяжкого стану внаслідок будьякого захворювання (активні захворювання печінки, гіпотензія, оперативні втручання, наявність трансплантованих органів і лікування імунодепресантами, тяжкі інфекції, виражені обмінні, ендокринні розлади або порушення сольового балансу, травма або неконтрольовані судоми) лікування Ліпроксом слід припинити і звернутися до лікаря.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і складними механізмами, що потребують великої концентрації уваги.
Ліпрокс не впливає на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати складні механізми, але у разі виникнення побічних дій з боку нервовоï системи, слід уникати такоï діяльності.

Взаємодія з лікарськими засобами

Якщо Ви приймаєте будьякі інші лікарські засоби, обов’язково проконсультуйтеся з лікарем щодо можливості застосування препарату.
При одночасному застосуванні Ліпроксу з антикоагулянтами (похідні кумарину або індандіону) можливе збільшення часу кровотечі або протромбінового часу. У хворих, які приймають Ліпрокс, слід контролювати протромбіновий час.
Холестирамін або колестипол знижують біодоступність препарату, тому для досягнення кращої терапевтичної дії Ліпрокс слід застосовувати через 4 год після прийому цих лікарських засобів.
Циклоспорин, еритроміцин, гемфіброзил, імунодепресанти, ніацин (нікотинова кислота), протигрибкові препарати групи азолів для системного застосування збільшують ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу.
Пропраналол зумовлює зниження біодоступності Ліпроксу.
Обережність та медичний контроль необхідні при одночасному застосуванні Ліпроксу з препаратами, які метаболізують за участю системи цитохрому Р450 (CYP3А4).

Спосіб застосування та дози

Прийняти рішення про початок лікування Ліпроксом і встановити дозу може тільки лікар!
Гіперхолестеринемія. Звичайна початкова доза становить 20 мг (1 таблетка) на добу 1 раз під час вечері. Корекція дози, якщо вона необхідна, може здійснюватися з інтервалами не менше 4 тижнів, до максимальної дози 80 мг (4 таблетки) на добу, яку приймають в один прийом або розподіляють для прийому під час сніданку і вечері.
Дозування Ліпроксу потрібно зменшити, якщо рівні холестерину ЛПНЩ зменшуються нижче 75 мг/дл (1,94 ммоль/л) або рівні загального холестерину в плазмі зменшуються нижче 140 мг/дл (3,6 ммоль/л).
Коронарний атеросклероз. Доза Ліпроксу становить від 20 (1 таблетка) до 80 мг (4 таблетки) на добу, яку призначають в один прийом або розподіляють для прийому під час сніданку і вечері.
Дозування при нирковій недостатності. Оскільки Ліпрокс не підлягає істотній екскреції нирками зміна дози не потрібна пацієнтам з помірною нирковою недостатністю.
Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) слід проконсультуватися з лікарем щодо приймання препарату.
При передозуванні можливі міопатіï (рабдоміоліз), погіршення функції печінки, нудота, блювання, діарея.
У цьому разі слід промити шлунок і звернутися до лікаря.

Побічні ефекти

Ліпрокс переважно добре переноситься. При застосуванні препарату можливі нудота, блювання, втрата апетиту, біль у животі, запор, метеоризм, сухість у роті, розлад смаку; запаморочення, головний біль, слабкість, безсоння, судоми, парестезії;
артралгії, психічні порушення; алергічні реакції (кропив’янка, набряк Квінке); транзиторне підвищення активності трансаміназ; дуже рідко – міопатія, рабдоміоліз з можливим розвитком ниркової недостатності, гепатит, холестатична жовтяниця, гемолітичні анемії, лейкопенія, тромбоцитопенія. У деяких пацієнтів можлива атрофія зорового нерва, катаракта, хоча чіткого причинно-наслідкового зв’язку з прийомом препарату не виявлено.
У разі виникнення будьяких незвичних реакцій обов’язково порадьтеся з лікарем щодо подальшого застосування препарату!

Термін придатності

Термін придатності препарату становить 2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці при температурі від 15 до 25°С.

Упаковка

По 7 таблеток у блістері; по 4 блістери в картонній коробці.